Главная > Общество



Регион: Украина.

Владні сутінки українських “п’ятирічок”.

 Змінюються події, владні обличчя, але не змінюється наше життя. З кожним роком воно нагадує біг по колу, і все сильнішим стає прагнення волати від безвихіддя, бо це замкнуте коло – як пута, котрі стримують і вбивають віру, надію, жадобу до людської любові. І ти починаєш вірити що все навкруги і є сумна реальність, що ти не в змозі нічого змінити, але саме цього і прагне “реальність”, довести тобі приреченність твого становища. Проте кожний росток правди, про цю “реальність”, здатен змінити буття людей. Залишається лише усвідомити цю “реальність”, і треба почати з …

Податковий та ринковий нагляд.

 Майже всі експерти визнали, що безперечними перевагами податкового кодексу є: створення єдиного нормативного документу замість кількох десятків законів, указів і постанов; застосування “податкових канікул”; створення системи автоматичного відшкодування ПДВ. Але всі ці переваги кодексу були нівельовані над швидким запровадженням його в дію. І ось, документ який мусив врегулювати і зробити прозорим законодавче поле, перетворився на пекельні муки як для підприємців, так і для податківців. Замість планомірної і методичної праці над податковим кодексом і нормативними актами, яки б пояснювали його суперечливі положення, відбувається авральне і безглузде корегування кодексу та прийняття наказів і розпоряджень.

 В підсумку всі переваги кодексу перетворились на недоліки. На автоматичне відшкодування ПДВ можуть розраховувати тільки підприємці яким це дозволяє податкова інспекція, а приватний підприємець, на загальній системи оподаткування, замість “податкових канікул” сплачує податки і внески у розмірі більше ніж 60% від свого чистого доходу. Фактично малий бізнес нищівно нищиться, поле для підприємницької діяльності звужується, а підприємці вимушені зачиняти свої підприємства. Утиски малого підприємництва пояснюють боротьбою з схемами мінімізації податкових відрахувань, але тоді виникає питання необґрунтованого збільшення видів податкових перевірок, приводів для їх проведення, а також прав податкових інспекторів при проведенні перевірок. Це суттєво відчує найближчим часом вже середній бізнес.

 Якщо ви думаєте що на цьому і закінчуються усі проблеми для малого та середнього бізнесу, то ви помиляєтесь.

 В грудні 2010 року, за поданням президента України, Верховна Рада прийняла закон «Про державний ринковий нагляд і контроль продукції», котрий почне діяти в літку 2011 року. В пояснювальний записці, за підписом першого заступника глави адміністрації президента Ірини Акімової, вказувалось, що цей закон дозволить покращити якість непродовольчих товарів і стане додатковим бар’єром для контрабанди. Але як це планується зробити?

 Згідно закону створюється новий орган ринкового надзору, котрий буде проводити планові та позапланові перевірки підприємців. Неважко здогадатися в що перетвориться ця державна структура. Це “створіння” з одного боку буде породжувати плани, накази, інструкції, а з іншого висмоктувати бюджетні кошти з держави, і хабарі з підприємців. “Створіння” буде наділено необмеженими правами по перевірці документації підприємців, у тому числі податкових документів. Раніше підприємців зобов’язували зберігати податкові документа чотири роки, але згідно закону про ринковий нагляд цей термін збільшується до десяти років.

 Виникає багато питань і по майбутній боротьбі цього органу з контрабандою. Якщо створюється додатковий орган протидії контрабанді, то треба мати сміливість визнати, що митні органи не виконують своїх функцій, і як слідство, чисельність митників треба скорочувати в залежності від штатної кількості органу ринкового надзору.

 Насправді майбутній ринковий нагляд не в змозі суттєво вплинути на афери зв’язані з розмитненням товарів, а розробники законопроекту приховали справжню ціль – додатковий контроль та тиск на бізнес.

 З чим пов’язано запровадження системного контролю і тиску на малий та середній бізнес? Якщо в лобіюванні існуючого податкового кодексу збіглись інтереси великого бізнесу і податкової інспекції, то за законом про ринковий нагляд вже видніється інша зацікавлена сторона.

Владні сутінки.

 Останнім часом відбулось суттєве посилення президентської влади. Цілком слушно припустити, що саме президент хоче мати повний контроль над усіма частинами суспільства. Але навіть якщо в нього і була така думка, вона насправді помилкова і нездійснена, оскільки одна людина не в змозі контролювати надскладну структуру сучасного суспільства, частини котрого пов’язують мільярди помітних та прихованих зв’язків. При цьому треба аналізувати і приймати рішення по тисячам суспільно важливим питанням.

 Посилення президентської влади насправді посилює президентську адміністрацію, а отже, людей прихованих в тіні президента. Їх ряди здаються монолітно-однопартійними – насправді це представники кількох впливових груп. Між іншим біографія людей може повідати багато цікавих сторін їх життя.

 Наприклад, глава адміністрації президента Сергій Льовочкін має давні стосунки з спікером Верховної Ради Володимиром Литвином, котрий, будучи першим помічником Леоніда Кучми, допоміг Льовочкіну стати науковим консультантом президента. З годом Литвин очолив адміністрацію президента, а Льовочкін поступово із консультанта перетворився в першого помічника президента. Після подій “оранжевої революції” Сергій Льовочкін стає радником вже самого Володимира Литвина, який на той час був головою Верховної Ради України. Льовочкін не приховує факту, що Литвин зіграв важливу роль у його житті. Група Литвина доволі цікава, вона практично не втрачала своїх позицій у владі. Це відбулось лише раз у 2006 році, але раптова криза влади у 2007 році повернула Володимира Литвина у крісло спікера ВР.

 Іншу групу вплива представляє Ірина Акімова, перший заступник глави адміністрації президента, яка два роки займала посаду генерального директора ТОВ «Аналітичний Центр «Бюро Економічних та Соціальних Технологій» (БЕСТ). Фірма БЕСТ була заснована у 2006 році з ініціативи компанії «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ), яка належить Рінату Ахметову. Ірина Акімова, яка очолила БЕСТ з моменту його заснування, добре знайома з Рінатом Ахметовим. Але саме цікаве полягає в тому, що в розробці сучасних реформ приймають активну участь як БЕСТ, так і фонд «Ефективне управління» наближений теж до компанії «СКМ».

 Ці факти вказують що відбулось єднання впливових груп, але жодна з них не афішує своїх представників. Між іншим, посилення президентської влади збільшує і відповідальність президента за усі дії влади в цілому. Посилення контроля над суспільством, безглузді реформи, та надто великі повноваження і відповідальність президента, наводять на сумні думки.

 Що ж відбувається в дійсності?


Новости

...к сотрудничеству был приглашен наш исследовательский центр БЭСТ, Фонд «Эффективное управление»...(10.06.2010)

»Уже к концу этого года украинцы увидят первые плоды от экономических реформ ("Газета по-киевски").

“Реформатори” із «Альфи».

 Київський офіс компанії «СКМ» знаходиться на вулиці Десятинній, практично навпроти нього розміщується головний офіс «Альфа-Банку» (Україна), який є структурною одиницею російського консорціуму «Альфа-Груп». Останнім часом «Альфа-Банк» активізував свою діяльність в Україні. В лютому цього року акціонери банку прийняли рішення про збільшення статутного капіталу на 25% (923 мільйона гривень), а в літку минулого року банк придбав великий пакет облігацій Укрзалізниці на загальну суму близько 343 мільйонів гривень. Здається що нічого цікаво в цих діях нема, але через три місяці після покупки «Альфа-Банком» облігацій з’явилось повідомлення що до 2013 року Укрзалізниця перетвориться на акціонерне товариство.

 Дивний збіг обставин? Насправді пояснення може бути досить прозаїчним. Згідно наказу президента України до складу комітету з економічних реформ входить представник «Альфа-Банку», а колишній віце-президент банку, Роман Шпек, одночасно обіймає посади радника банку і радника президента України. Тепер стає зрозумілим така обізнаність банку в майновому майбутньому України. Слід особливо відмітити, що комітет з економічних реформ забезпечує підготовку планів і законопроектів з економічних реформ, які вносить президент України на розгляд Верховної Ради. Отже, представники і наближенні до «Альфа-Банку» особи приймають участь у розробці законопроектів і в плануванні дій влади по реформуванню України. Викликає здивування що окрема банківська установа має вплив на прийняття важливих державних рішень.

 Крім представників «Альфа-Банку» в комітеті присутні, вже знайомі нам, фірма «БЕСТ» і фонд «Ефективне управління». Виходить що на президентські рішення, по важливим державним проблемам, мають вплив як українські впливові групи, так і структура яка належить російському консорціуму «Альфа-Груп». Можливо припустити що групи поєднались на основі економічних інтересів, і частина їх членів справді бажають реформувати і розвинути Україну, але незрозуміло чому це відбувається у такий спосіб, коли більшість ховається у сутінках влади, а президент стає все більш відповідальним за їх вчинки. Навряд чи Рінат Ахметов, за для досягнення суто економічної вигоди, здатен поступитися дружніми стосунками з Віктором Януковичем. Надто давно вони знайомі і багато що їх поєднує.

 Постає питання, чи насправді владні групи мають об’єднуючи інтереси. Скоріше їх справжні інтереси абсолютно протилежні. Поки одних спрямували на прийняття безглуздих рішень, інші мають зиск і чекають свого часу.


Новости

...Альфа-банк сообщил, что 21 февраля акционеры приняли решение об увеличении уставного капитала кредитного учреждения на 25%...(16.08.2010)

»Альфа-банк увеличит капитал на 923 млн грн ("Коммерсантъ").

...Альфа-банк приобрел 325 тыс. облигаций железных дорог серий А и B...(16.08.2010)

»Альфа-банк купил облигации украинских железных дорог более чем на треть миллиарда гривен ("КорреспонденТ.biz").

Про що треба говорити відверто.

 В останні десятиліття, на теренах колишнього СРСР, у сфері управління суспільством відбулася підміна поняття важливих слів. Замість управління суспільством відбувається маніпулювання. Головним результатом цього процесу стало не створення умов для життя, а тримання суспільства у певному контрольованому стані. Яскравим прикладом такого “управління” є Росія, де окрема група контролює певні “точки” суспільства.

 В більш скрутному становище опинилася Україна. Суспільні процеси, які відбуваються на Україні в останнє десятиліття, мають певні цикли, що призводить до думки про можливе зовнішнє маніпулювання. Починаючи з 2000 року, вбивства Георгія Гонгадзе, Україна крок за кроком втрачала свої перспективи. За часів Кучми відбувався певний міжнародний і інформаційний тиск на владу, як результат президент був змушений йти на певні поступки іншим державам. Після “оранжевої революції” влада повністю дезорганізувалась. Безглузда політика призвела до втрат вигідних газових контрактів, що призвело до енергетичної і фінансової залежності України. В цей період Україна втратила можливості для розвитку економіки і реформування держави.

 В сучасній науці існує термін “організований хаос”, суть якого полягає в тому, що навіть хаотичний процес може виявитись керованим. При цьому ви впливаєте на певні начальні та проміжні параметри процесу і отримуєте в кінці потрібний результат.

 Для надання суспільним процесам потрібного напрямку використовуються інтереси окремих впливових груп, навіть якщо їх інтереси абсолютно протилежні. Однім із прикладів маніпулювання групами є поєднання фальшивих інтересів маніпуляторів з інтересами членів впливової групи. У підсумку, досягнута групою ціль, насправді виявляється лише проміжним етапом, і в кінцевому результаті група втрачає не лише досягнуту ціль, а і усі попередні здобутки. Більшість жертв подібних афер навіть зараз не здогадуються що відбулось в дійсності, і можуть з вдячністю відноситись до своїх маніпуляторів.

 Розробкою операцій по управлінню групами або суспільством займаються спеціалізовані інститути. Їх робота є системною і постійною, відстежуються і аналізуються тисячі даних (економіка, політика, владні перестановки, ключові події), виконуються прогнози розвитку подій в залежності від певних чинників. За часів СРСР такій системності та заповзятості міг би позаздрити і Держплан СРСР.


“Третя українська п’ятирічка”.

 В даний час почалася “третя українська п’ятирічка”, спробуємо зрозуміти які “досягнення” нас чекають у найближчі роки.

 Податковий кодекс, у існуючий редакції, призведе до того що підприємства і підприємці, втративши способи зменшення податкового тиску, будуть збільшувати ціни на товари і відходити у тінь. Збільшення цін призведе до падіння платоспроможності громадян, а відхід у тінь к зменшенню податкових надходжень і к зупинці розвитку підприємств, оскільки тіньові гроші важко використовувати у розвитку виробництва. Як слідство влада буде змушена з одного боку докладати зусиль по підійманню зарплат та соціальних виплат, а з іншого посилити податковий тиск і нагляд. Це звичайно перетвориться на податковий терор підприємців. Підприємства і підприємці спробують мінімізувати свої виробничі витрати і почнуть скорочувати чисельність робітників. Звільнення робітників і зменшення кількості держслужбовців призведе до збільшення безробіття, а отже к соціальному напруженню. Крім того, виробники спробують зменшити витрати виробництва товарів за рахунок погіршення якості товарів, що призведе до зниження конкурентоздатності українських товарів.

 Першим результатом реформ стало збільшення документообігу. Підприємців зобов’язали отримувати додаткові довідки, а банки проводити зайві перевірки. Скоріше за все нові “реформаторські” законопроекти призведуть до збільшення бюрократизації підприємницької діяльності, і як слідство відбудеться зменшення ділової активності.

 Починаючи з 2012 року почне зростати протест суспільства проти дій влади, який обумовлять безробіття, зменшення платоспроможності, соціальна напруга. Невдоволення людей посилить і зростаюча прірва між статками різних верств населення, оскільки великий бізнес навряд чи відчує результати “реформ”. У відповідь влада спробує ще більше посилити контроль над суспільством, але це призведе до збільшення невдоволення навіть у державних структурах.

 До 2013 року “виникне” нова опозиційна сила, яка поступова перетвориться із впливової при владної групи в опозиційну. Поступово на владу збільшуватиметься міжнародний тиск. Президент буде змушено йти на поступки іншим державам та закордонним компаніям в надії здобути їх підтримку, чим ще більше посилить економічну залежність України.

 На протязі “третьої української п’ятирічки” енергія суспільства буде спрямована на подолання внутрішніх, штучно створених проблем, і на безглузду політичну боротьбу з вже визначеним кінцем. Можливі суспільні точки росту будуть подавлятися як владою, так і “новою” опозицією.

 “Третя українська п’ятирічка” не є неминучою, але має внутрішні і зовнішні чинники, які постійно діють. Слід пам’ятати, що с кожною добою втрачаються шанси змінити наше майбутнє…


 09.03.2011

 Автор: Радченко Александр


Логические ссылки по теме:

Сказки - Сказка о том как в одной стране (как впрочем и других) исчезли несколько слов.